Що таке гіперплазія ендометрію?
Внутрішня поверхня стінок матки покрита слизовою оболонкою, яка називається
«ендометрій». Цей шар є функціональний, його товщина змінюється в залежності від
менструального циклу. Під час менструації відбувається відторгнення ендометрію у вигляді менструальний виділень. Також цей шар бере участь в імплантації ембріона під час
вагітності.
Його товщина залежить від рівня жіночого статевого гормону – естрогену. Коли ендометрій патологічно розростається та потовщується, діагностують таке захворювання, як
«гіперплазія ендометрію».
Естрогени зв’язуються із рецепторами в клітинах ендометрію, викликаючи його надмірне розростання.
Гіперплазія розвивається в основному тоді, коли рівень естрогенів перевищує рівень
прогестерону (гормон, що протидіє впливу естрогенів на ендометрій).
Є два види гіперплазії:
– Гіперплазія ендометрію (ГЕ) без атипії – рідко прогресує до раку (1-3%)
– Атипова гіперплазія (поява атипових клітин в ендометрії, що свідчить про високу
ймовірність розвитку раку ендометрію – до 60%! )
Коли може розвиватись це захворювання?
Факторами ризику ГЕ є:
• Ановуляція (відсутність овуляції і відповідно відсутність достатньої кількості
прогестерону);
• СПКЯ;
• Пухлини яєчників, що продукують естрогени;
• Використання препаратів з естрогенами або тривале вживання Тамоксифену (препарат, що використовується для лікування раку молочної залози)
• Надлишкова маса тіла або ожиріння (у жировій тканині андрогени (чоловічі статеві
гормони) перетворюються на естрогени);
• Жінки, старше 35 років;
• Перехід до менопаузи, постменопауза;
• Супутні захворювання (цукровий діабет, артеріальна гіпертанзія, синдром Лінча).
Найбільш поширений симптом – аномальні маткові кровотечі!
До них належать надмірні менструальні кровотечі, кровотечі між менструаціями,
нерегулярні кровотечі, проривні кровотечі на фоні менопаузальної гормональної терапії
(МГТ) та кровотечі у постменопаузі.
Тому, при будь-яких відхиленнях менструального циклу – зміни об’єму, частоти, тривалості менструальних виділень, появи кров’янистих виділень у постменопаузі – НЕ варто зволікати, а якнайшвидше звернутися до гінеколога!
Як можна діагностувати ГЕ?
На основі скарг та трансвагінального УЗД, лікар може запідозрити цей діагноз.
Остаточний діагноз ГЕ можна встановити лише на підставі гістологічного висновку (забору зразка ендометрію із порожнини матки для вивчення його під мікроскопом) та отримати інформацію про наявність чи відсутність атипових клітин.
Це є визначальним у тактиці спостереження та лікування!
Забір тканин проводиться шляхом пайпель-біопсії або гістероскопії.
І обов’язково – виключаємо вагітність.
